Осіння акустика «Нового дня»

 Приємно зустрічати ностальгічну пору року разом з акустичними гітарами... Сталося так, що минулого тижня я потрапила на осінній музичний вечір від цікавого прилуцького гурту «Новий день» в арт-кафе «За двома зайцями». І не можу про це не написати. Роззнайомившись з учасниками гурту, дізналася, що концерти проходять тут уже не перший раз, але з приходом холодів музиканти перемістилися в стіни приміщення, – у теплі вечори заходи відбувалися на подвір’ї арт-кафе. Розпочинала виступ гкурту вокалістка Таня, також широко відома як «Татка». «Люблю музику, люблю людей, які сюди приходять, – простими й теплими словами описала Таня свою творчість. – Ми – «неформат». Граємо для вузького кола пошановувачів. В український шоу-бізнес без бруду ж не пробитись...» 

Мені жаль, що така думка притаманна учасникам гурту. Бо я особисто вважаю, що справжній талант важко не помітити. А учасники цього гурту талановиті, легкі й приємні. Хоча, творчість їм дається нелегко: протягом семи років існування «Новий день» пережив багато різних випробувань. Але музика таки тримає їх разом. Судячи з відгуків у залі, це арт-кафе є одним з небагатьох центрів культурного відпочинку прилуцької молоді. Тож справжніх цінителів музики був повний зал, як завжди. Того вечора столів-стільців на всіх вистачило. Хоча відвідувачі перемовлялися, що хотіли б більше місця для танців. Адже бажаючих потанцювати завжди море. Неможливо ж усидіти під підривні сучасні мотиви у виконанні Татки й Богдана Каленіченка – гітариста і фронтмена гурту. 

До речі, через малий зал гурт не може виступати в повному складі. Тож вечір проходив в акустичному варіанті. Але в цьому є і свої плюси: дуже цікаво зблизька спостерігати за рухами гітариста, за перебором його пальців, за мімікою й поглядом, котра видає щирість виконавців. На душі відразу з‘являється відчуття домашньої атмосфери. Невелике кафе додає якогось затишного комфорту, так що хочеться таких концертів знову і знову. Я прийду ще не раз, і всім раджу.